Засидівшись якось під мандариновим деревом на узбережжі річки Тагус, я незчувся, як задрімав. Сонечко пробивалося крізь червонощокі плоди та листя і від того лежати було ще солодше.
І раптом з’явилася вона – чорноволоса Клементина – найгарніша дівчина Лісабону. Довго не міг я зосередитися про що так ніжно нашіптували її полум’яні вуста, аж коли зрозумів, що то рецепт мандаринового конфітюру. «Він підкорить будь-яке жіноче серце», – сказала вона наостанок і зникла. А я й досі користуюсь тією мандариново магією і не розумію, була Клементина справжньою чи лише мені наснилась.
Знаю лише одне: мандариновий конфітюр таки дійсно підкорює серця… і качок, або іншу птицю, яку ви готуєте. Він станцює фламенко на ваших на ваших вустах і заколисає на хвилях спогадів про теплі днини і місцини.