Попереду було ціле літо, безліч днів, безліч цифр у календарі. Писав Бредбері.
Чомусь мені відразу пригадується теплий спогад дитинства.
Тоді щороку для мене з приходом літа здавалось, що попереду ціла вічність. Вічність на дачі в дідуся.
Пекуче сонце, комашня ввечері, праця на городі…
Але було в цих днях щось таке особливе.
Щовечора з дідусем ми засідали на ґанку та гасили той жар смачнючим морозивом з малиново-шоколадним джемом, який дідусь готував за особливим родинним рецептом.
Поєднання – повна насолода, яка завше відганяла втому та допомогала забути про набридливих комарів.
А що головне, то цей джем в комбінації з холодним морозивом залишається й досі найкращим помічником у боротьбі зі спекою.
Сказати, що рекомендую, це нічого не сказати. Бо язик повертається їсти малиновий шоколад одну ложку за іншою. А там бац – і вже друга банка.